Ти помолись за мене, мила,
І за усіх, хто серед нас,
Тих, у кого не зникне сила
Охороняти мужньо вас.
Хто не доспав численні ночі,
Пильнуючи і даль і вись,
І чує голос десь дівочий:
«Прошу, коханий, повернись».
За тих хто з гордістю під кулі
Іде, рятуючи наш світ,
Хто на руках натер вже гулі,
Готуючи бійцям обід.
За тих, хто ліки і товари
У чесний гумконвой зібрав
І хто, злетівши десь у хмари,
Винищувати ціль обрав.
Ти помолися за Вкраїну,
За неньку нашу дорогу,
За батька кожного і сина,
За маму й доньку, хто в боргу
Себе не лишить перед нею
І обере свій правий шлях,
Слід гідний дією своєю
Лишити дітям на стежках.
Молись щоразу, моя мила,
Допоки в тебе стане сил,
За все, що просиш і просила,
І Бог почує твій посил.