Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Мені ж всього за тридцять… . ( поема) - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Мені ж всього за тридцять… . ( поема) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Мені ж всього за тридцять… . ( поема)

Ніна Незламна :: Мені ж всього за тридцять… . ( поема) 
Ледь - ледь колишуться волошки в житі,
Думки - думки, я зрадив своїй меті,
Адже нічого, не досяг у житті,
Лиш у дитинстві  мав щасливі миті.

Стежина в полі,  смуток тут розвію,
Дитячі очі, бачили земний рай,
Певно себе, вссе ж судити посмію,
Хоч продавався, люблю свій рідний край

Моє поділля…  пізнавав  науки,
Коледж, училище, мав професії,
Розчарування, лиш музичні звуки,
Від безробіття -  втіха в дні лихії.

Поїздка в найми - запродана душа,
На жаль, залишила болючі сліди,
От що блукати, глядіть, земля чужа,
Не мав же виходу, подався туди.

Підйом о п`ятій, збір холодильників,
Аж мерехтіло у очах, від утоми,
Єхидні погляди від начальників,
По тілу холод,  хапають судоми.

Підлога - лід, холодно в ноги, спину,
Оце потрапив, думки, біль у серці,
Чом не сказали, туди не їдь сину?
Тож сам хотів, набридло жити в клітці.

А що батьки, кінці з кінцями зводять,
Батько по наймах, треба виживати,
Сестричка й брат, іще до школи ходять,
В городі й хаті, верховодить мати.

Волосся дибом, як прийдуть платівки,
Брало сум’яття, де гроші дістати?
Тож не наважиться, він на крадіжки,
На якийсь час треба ізгоєм стати.

Європа, Польща - свої забаганки,
Ледь- ледь живий добирався додому,
Ночі недоспані, в сльозах світанки,
Не побажав,  такого би нікому,

Що заробив – все потратив на ліки,
Соромно глянути в неньчині очі,
Більш не бажав батьківської опіки,
Думки про совість, до самої ночі.

Тож вже за тридцять, пішов би у військо,
Не один рік, іде війна на сході,
Мала вага, на вигляд, як хлопчисько,
Зброя важка, не візьмуть й при нагоді.

Зима минула, ти нагрівся в хаті,
В боргах за газ, може в цей раз пощастить?
Не дають спати, думки волохаті,
В надії знову, може  шанс не впустить?

І заробити,  вдасться гарні гроші,
В садку робота, хоч не був голодний,
І ніби люди, доволі хороші,
Але всі наймити, як він, безвладний.

Закінчивсь договір, шукав роботу,
По спеціальності, в теплій  їдальні,
Біля шеф кухаря, аж моливсь Богу,
В житті радів, є зміни кординальні.

Але біда, налякала увесь світ,
Вірус «Ковіт»- зазвучало з екранів,
Хотів кричати, -О людоньки скажіть,
Випустив хто?  Все ж  приховуючи  гнів,
Лише думки,  у голові, мов джмелі.

Ну ось і знову, його рідний поріг,
У хаті тихо, п`янкий  запах м`яти,
Чом не спекла, ненька яблучний пиріг?
Криво всміхнулась, -Треба муку мати.

Мов чорна хмара, накрила обличчя,
Уста тремтіли, за мить, просльозилась,
Ледь прихилилася, до його плеча,
-Так схуд,  мій рідний, за тебе молилась.

Чи жалко матері, рідненьке дитя?
Ночами пестила і годувала,
Мріяла бути, щасливим майбуття,
Йому ж сорочку, вночі вишивала.

Ніжно, як  птаха, обіймає сина,
У очах смуток і розчарування,
На жаль, на ковід  хворіє родина,
Але в душі, я маю сподівання,
Що подароване, долею життя,
Зможуть здолати, оцей вірус клятий.

Дякувать Богу, вони теж спромоглись,
Перенесли, цю всесвітню хворобу,
У легкій формі і знов сподівались,
На життя краще, таїли тривоги.

А далі, що? Може б дівчину знайшов,
 Давно пора… своє життя владнати,
Певно дорогу, чорний кіт перейшов
Дівки не хочуть, до таких звикати.

Їм подавай, квартиру чи мерседес,
Чи до кав`ярні веди, в ресторани,
Та у житті немає таких чудес,
Від спілкування,  на серці  лиш рани.

А в інтернеті все жарти, розваги,
Хоч по  судинах, аж закипає кров,
До дів, оголених,  нема поваги,
Чи такі й  здатні, подарувать любов.

Зимові дні, морозні, де зігрітись?
Газ відключили, треба сплатити борг,
Як у дитинство жага озирнутись,
Зробити це, неспроможний навіть Бог.

За мить згадав, як зварювали труби,
По хаті втіха, нарешті буде газ,
Ніби наркотик, що привів до згуби,
Як рік і ціни, все вищі кожен раз.

У руках сані і гостра сокира,
Похід до лісу, чоботи порвались,
Від злоби серце і душу, аж розпира,
Неподалік, по лісу стуки чулись,
І горлопанила чиясь дітвора.

Зима позаду. Ну от пережили,
Праця в городі, ніби придає сил,
Але ж важка, випинаються жили,
Утік, злетів би та не маю крил.

Оце прийшов, погляд далеко в поле,
Ще ж не старий, я прожив, лиш пів життя,
Вже безнадія, біль в ногах. О доле!
Чому таке, в душі таю відчуття?

Що не потрібен, я на цьому світі,
Але ж Всевишній  указав стежину,
Що маю йти, роки у буйноцвіті,
І щоб не зрадить, неньку- Україну

 Тож намагавсь, бути завжди серйозним,
Давно душа, волає потрудитись,
Чом народився на світ не кремезним,
Щоби я зміг працею насладитись.

На землі б рідній,  сіяв, збирав хліба,
Чи не моя ? Що вже продана, чужа?
Що творить влада? Чи спроможна хіба,
На користь людям, щось зробити? Журба,
Розчарування в людських серцях.

Нема заводів, фабрик, лиш торгаші,
Всі хто раніш, щось урвав, тепер жирує,
Ніби вогонь,  від злоби пала в душі,
А хто почує? Влада все бляхує…

***
Так копошились, все  джмелині  думки,
Вітер, розносив  їх у піднебесся,
Ніби нашіптував, тому й жебраки,
Він не втрачав впевненості, прорвуся,
Іще попереду, я маю роки!

Моя душа, як крапля сонця в тілі,
Доки, ще світить, хоче дарить тепло,
Де мир і мрії,  досягнути цілі,
Щоби людина пізнавала добро.

Моє життя, як та зернина в полі,
Уже зросла, чи вбереться в колоски,
Чому  сумний? Розчарування в долі,
Чому обділений божої ласки?

По стежці йшов, час від часу, шкутильгав,
Низько до ніг, вклонились літні квіти,
Під серцем щем та надію не втрачав,
Цей час мине, буде щастю радіти.

                        05.11.2021р.

ID:  933923
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.12.2021 09:29:19
© дата внесення змiн: 31.08.2024 00:49:15
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 20 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., Валентина Ярошенко, Катерина Собова, Маг Грінчук, Наталі Косенко - Пурик, Irкina
Прочитаний усіма відвідувачами (585)
В тому числі авторами сайту (43) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

MAX-SABAREN, 21.03.2023 - 23:22
12

Боляче про настущне...

Життя...

Розумію...

cry hi friends 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose
 
Олександр Холденко, 20.02.2023 - 20:38
Дякую, чудово friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна! give_rose
 
Любов Іванова, 27.08.2022 - 09:31
17 17 Хвилюючу, водночас правдиву життєву історію Ви, Ніночко, повідали. Майстерно повідали, так, що зачепило за живе. 12 12 16 16 sp sp 021 021 ros ros ros ros ros cup cup
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно Вам вдячна! give_rose
 
Вікторія Манойленко, 16.01.2022 - 22:51
12 12 12
Дуже гарний твір!
Кожен рядок торкається душі.
give_rose friends hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! friends give_rose 22 21
 
Leskiv, 27.12.2021 - 10:37
Реалії сьогодення, м"яко кажучи, невеселі. Але герой поеми не втрачає надію на краще життя. Такі вже ми, українці, безнадійні оптимісти. 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Артур Сіренко, 24.12.2021 - 12:14
Дуже цікавий твір! give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю! Щиро вдячна Вам! give_rose 22 22 21
 
Lana P., 17.12.2021 - 21:03
наче твір прочитала apple шкода, що такі невтішні реалії... 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас!Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Маг Грінчук, 17.12.2021 - 02:47
В пам'ять я вбираю душевні строфи. 12 16 give_rose 17 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Галина Лябук, 16.12.2021 - 14:18
Гарно, душевно, вболіваюче описали, Ніночко, долю мільйонів українців, що наймитують, терплять знущання заради того, щоб якось вижити. Тема актуальна, потрібна, хоча сумна. 17 frown
12 12 16 ros ros ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую, Галинко! give_rose 21 22 22
 
Віктор Варварич, 16.12.2021 - 02:28
12Дуже гарно! 16 22 21 give_rose
По стежці йшов, час від часу шкутильгав
Низько до ніг, вклонялись літні квіти
Під серцем щем та надію не втрачав
Цей час мине, буде щастю радіти. 021 friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 
YarSlav 2018, 15.12.2021 - 19:06
fright fright fright apple give_rose hi 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Валентина Ярошенко, 15.12.2021 - 18:05
Правдивий сум у Ваших рядках,
Куди не поткнись- праця важка.
Головне, надія в душах живе,
А краще завтра, до нас прийде!
Гарно та зворушливо, дорога Ніночко!
Щастя Вам безмежного та море позитивних почуттів! 12 12 16 give_rose 16 shr 021 shr love03 icon_flower
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! Навзаєм, Валюшо! Всіх земних благ give_rose 22 22 21
 
Н-А-Д-І-Я, 15.12.2021 - 17:28
12 12 17 Трагедія нашого сучасного життя.
Гарно, Ніно, висвітлили його сторінки. 9 writer ghmm girl_sigh
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Іван Десятник, 15.12.2021 - 17:05
Скоріше б цей час минув, щоб хоч трішки порадіти.
Якщо не нам, то хоча б нашим дітям, або онукам.
12 16 give_rose Прекрасна поема. З великою повагою Іван. Всього Вам найкращого.
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю! Щиро Вам вдячна! give_rose 22 22 21
 
Irкina, 15.12.2021 - 17:00
Болюча,щемна тема 17 - тяжко складається доля в сучасної людини..
Написано з душею,з співпереживанням ,повно,щиро! 12 І все-таки світла надія має помогти все подолати! shr Дуже гарно! 12 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie