У білому мареві сірого світу
Між непрохідних, вузеньких доріг,
Ми з тобою дякуємо літу
За його теплий міцний оберіг.
Допоки, між хмар виникають картинки
І тануть сніги весняні,
Ми не пропускаємо хвилинки,
Стримуючи серця вогняні.
Римуючи кривенькі рядочки,
Я пишу про власні надії.
Щодня перегортаю листочки,
А могла б виконувать мрії.
