Дім...це слово повне тепла,світла і дитинства.Це найдорожче місце на Землі.Часом коли люди виростають вони забувають про це,або просто не хочуть згадувати...і це прикро.Про свій дім я не забула б навіть при найжахливіших катувань чи найбільших природних катаклізмах. Це те, що завжди жило і житиме тут ,в самому серці.
Ви знаєте як пахне свіжозмелене зерно,або овочі на грядці,як кожного ранку сонечко через вікно лоскоче тебе по обличчі бо час вставати,адже вдома найпрекрасніший ранок,як це коли найперше що ти чуєш літнім ранком це спів птахів,як це бігти босоніж по росі, як спостерігати за зоряним небом - всипаним зірками, як можна дихати на повні груди,і бачити як за 365 днів природа живе, змінюється кожного дня,як просто жити,не поспішаючи.Так,в селі часом не легко,та що применшувати,часом важко але воно того вартує,це життя - справжнє життя ,яке б мав відчути кожен і я впевнена це б вам сподобалось .
