все своє життя ти ковзаєш і пливеш, –
ти називаєш це пошуком власного шляху.
сонце й без тебе світитиме,
а сьогодні – твій день платити.
як бачиш, виходу звідси немає.
твій кат вже на тебе чекає,
натираючи милом свою мотузку.
пізно казати, що ти завжди творив добро,
що ти ні в чому не винен,
що ти – взагалі непритомний.
ми бачимо зло у твоїх очах,
твоя смерть тобі стане входом до пекла.
прислухайся. ти чуєш глузливі голоси,
що в твоїй голові співають якусь молитву?
так, то – молитва, лиш задом наперед –
така то вже мова диявола.
згадай, як тобі був з'явився янгол,
і напучував на справедливе життя.
він казав: начувайся, не намагайся збочити,
бо на тебе чекає шибениця,
й скінчиш свої дні в ганьбі.
чуєш? хтось каже завершувати.
ти вже не бачиш ката,
бо він – за твоїми плечима. боже йому помагай!
ось він, я бачу, накидає на тебе зашморг –
це значить, що ти не послухався янгола
і змарнував життя, блудячи манівцями.
голоси у твоїй голові радіють: ага, попався!
тебе записали, як в банку, до безповоротних втрат.
тепр ти – навіки загублений,
бог відвернувся від тебе,
а диявол у пеклі всміхається і потирає руки.
я вже горю завзяттям. браття, пора це зробити!
– здається, так промовляє твоя непутяща душа.
скажи їй, нехай замовкне. замовкни або йди геть!
я горю у вогні, я вже не можу терпіти –
так вона хоче до пекла, а там же ж буде ще гірше!
я палаю. сталеві колеса розплати
перемелють тебе на добриво для тамтешніх садів зла.
ти – втрачений, бо загублений, –
бо тебе неуважно пасли.
тепер у твоєму погляді – саме неприховане зло.
пекло дихає хіттю. воно вже не може чекати.
і немає ніякого виходу. коли вже ти усвідомиш?
відпусти свою душу. скажи їй: йди геть і гори!
втрачений безповоротно, ти втратив своє обличчя
lost forever, black sabbath
ID:
894502
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.11.2020 22:49:34
© дата внесення змiн: 09.11.2020 22:49:34
автор: Bohuta_Julian
Вкажіть причину вашої скарги
|
