Зараз, так як і колись,
Пече кропива,
Та у світі почались
Дивнії діла.
Розгулялася холера
І усяка пошесть.
З Марсом злигалась Венера
Не на нашу користь.
З Ужгорода і до Керчі
Межигір та межирічч
Полетіли дикі смерчі,
А на них Петрович – сич.
Малуватий, аж мізерний,
Хижий, як лихий шакал.
Падкий на усяку скверну.
Лиходій-універсал.
Вигнали агента з пекла
Й не пускають вже назад.
Доки людство тут не смеркло,
Він пирує смертю, гад.
Щоб його в той смерч продуло!
Щоб чортякою взяло!
Щоб йому заткнуло дуло
І за море віднесло.
Так просили добрі люди,
Що в полях збирають хліб,
Що не швендяють нікуди.
Дай їм Боже довгих літ.
Ті, що хату з краю мають.
Ті, що бережуть дітей.
Ті, що миром уникають
Від війни лихих вістей.
Не хотів нарід сумирний,
Тихий і не суєтний
Те, що хоче біс настирний:
Поміж плем’ями війни.
Закурило-кушпилило.
Наче ж досі не було.
Різало, пекло, палило.
Найстрашніше в світі зло.
Люта битва за ідею.
Воєвода - сатана
Між розділених межею
Розгорілася війна
Ю.П. 2020
