Пройшов між пальцями пісок...
Отак і ти пройшов крізь мене.
Тебе впустила без думок
В життя своє таке буденне..
Куди ішли ми? Невідомо.
Та лиш шукали спільний сенс
Життя, або того, що в ньому
Всі називають - інтерес...
Так думав ти, а я ходила
Ледь-ледь торкаючись землі.
Якась невидимая сила
Зміцнила крила у мені!
Щоденно я молилась Богу,
Він дав упевненість тоді,
Що я знайду свою дорогу,
Ходити зможу по воді...
Та гірко признаватись в тому,
Що не зберіг любові пал,
Коли дала тобі самому
Вести мене... Та ти не став.
Пройшовся ти крізь мою долю.
За це я вдячна. І не раз
Іще згадаю, як в полоні
Була твоїх очей і фраз.
..................................................
Пісок тому піском назвався,
Що непостійний і мілкий.
І у долонях не втримався,
Не діамант він... Сухостій...