Сидимо, мудруємо, що то є за лихо?
Що до нас наблизилося раптом, тихо-тихо…
Без вагань замкнуло всіх по хатах неждано.
Наказало нам сидіть по кутках старанно.
Та не знало лихо те, що народ наш славний
Всі кутки свої зробить дуже гарні)
Заспіває пісню він, чи вірші розкаже,
Чи на спечений свій хліб щось смачне намаже)
Чи картину намалює, пісню заголосить….
І у Бога на цей день ласки він попросить.
І тоді мерщій тікать теє лихо стало,
Бо з народом нашим вільним слави не дістало.
Полетить кудись воно, там і згине тихо,
Не здолає України вірусне це лихо!!!