В полоні печалі пробув ти недовго
Та повернутися з нього ти так і не зміг
Волю здов вже зовсім інший
Змужнілий та гідний цього чоловік
Тебе по житті чекала Невдача
Щоб разом з тобою в компаніїї йти
Ти їй посміхнувся й вона тобі теж
І вмить спалахнула іскринка
Неначе з легенди що стала реальною все ж
Він їй посміхнувся й вона йому теж
Й пішли вони ген за горизонти
Долаючи нескінченні лінії меж