Квітне Фіалка - красуня вродлива,
Від сонця ховає очиці свої.
Зелена спідничка, бузкова кофтина,
Лагідно, мило всміхнулась мені.
Така ніжна й щира, ростом низенька,
Вмиватись не любить, росте на вікні.
Душа в неї добра, хоча і маленька,
Секрет свій відкриє красуня мені :
- Чому так грайливо серденько тріпоче?
Скажи, хто звабливець, де ж він?
- Гордий... На мене дивитись не хоче, -
Красень багряний - стрункий Бальзамін.
Він любить водицю і сонечко ясне.
Тільки у снах - Я і Він...
Чому я низенька? Він - вродливець красний,
Чого не кохає мене Бальзамін ?
Ось так поміж нас дуже часто буває :
Він - гордовитий сам по собі.
Вона любить серцем, плаче, страждає,
Той - зневажає, не бачить її .
То це він зараз не бачить, а пройдуть роки і буде він згадувати ту ніжну, яка дарувала свою любов.Жуже ніжний вірш, Галинко. З святом весни Вас! Щастя, миру і добра!
Вдячна щиросердечно, Олесенько, за такий прекрасний коментар, теплі слова підтримки, бо вірші з образами природи присутні у мене ,а Ви так
чудово це сприйняли.
То це він зараз не бачить, а пройдуть роки і буде він згадувати ту ніжну, яка дарувала свою любов.Жуже ніжний вірш, Галинко. З святом весни Вас! Щастя, миру і добра! 
