Гордовитий.

Квітне    Фіалка  -  красуня  вродлива,
Від  сонця  ховає  очиці  свої.
Зелена  спідничка,  бузкова  кофтина,
Лагідно,  мило  всміхнулась  мені.

Така  ніжна  й  щира,  ростом  низенька,
Вмиватись  не  любить,  росте  на  вікні.
Душа  в  неї  добра,  хоча  і  маленька,  
Секрет  свій  відкриє  красуня  мені  :

-  Чому  так  грайливо  серденько  тріпоче?
Скажи,    хто  звабливець,  де    ж    він?
-  Гордий...  На  мене  дивитись  не  хоче,  -
Красень    багряний  -  стрункий    Бальзамін.

Він  любить  водицю  і  сонечко  ясне.
Тільки    у    снах  -  Я    і    Він...
Чому  я  низенька?    Він  -  вродливець  красний,
Чого  не  кохає  мене    Бальзамін  ?

Ось  так  поміж  нас  дуже  часто  буває  :
Він  -  гордовитий  сам  по  собі.
Вона  любить  серцем,  плаче,  страждає,
Той  -  зневажає,  не  бачить    її  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867320
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2020
автор: Галина Лябук