Гітари плач під пальцями озвався,
А вже потому плач потроху стих.
І раптом гітарист немов зірвався,
Полинув сміх із закутків малих.
Лади на грифі золотом блищали,
Неначе коси вилася струна.
А пальці струни все перебирали,
Бо іншої роботи в них нема.
Халтурний музикант, чи щось зі слухом,
По-ньому зауважив я давно…
Він навіть шапку натягнув на вуха,
У нього ціль була - лише вино.
Та інколи, коли він грав натхненно,
Коли гітара лащилась до рук.
Він музикальне піднімав знамено,
Лилася пісня, інший чувся звук.
