Моя Україна
Україно, моя нене,
Моя біла хато!
Як люблю тебе я щиро,
Хоч ти й не багата.
... Ось я рину у дитинство,
Бачу в снах майори.
І стежину в споришах,
Що веде до двору.
Бачу хату у дворі,
Дах очеретяний.
І ми, діти, під стріхою
Мед їмо духмяний.
А за хатою бузок
Квітує, буяє
І повітрям запашним
Весь світ наповняє.
Сонце сходить в небесах,
Душі зігріває,
Миру й спокою усім
Назавжди бажає!
Та пазури свої гострі
"Брати - супостати"
Запустили нам до горла
В нашій рідній хаті.
Україно, рідна, мила !
Ми тебе не кинем.
Що б не було, відвоюєм,
Без тебе ж загинем.
Прокидайтесь, брати мої,
Брати - українці !
Наведемо добрий лад
У рідній сторінці !
Летаргічний сон долайте,
Швидше диво буде -
Тоді справжню незалежність
Наш народ здобуде !
І розквітне всім назло
Нова Україна !
Для дітей наших і внуків -
Могутня , єдина !
