Буває в житті, буває не вийшло
Комусь не цікаво, а деяким смішно
Тебе запитаєш, а ти й не почуєш
В думах своїх мене не малюєш...
Ніч промайне, а легше не стане
День за собою всі спогади тягне.
Скоріше б та ніч, щоб очі закрити
Від думок пекельних знову спочити.
І знову по колу ті спогади йдуть
Думки розривають і тебе вже не ждуть
І далі ти вірний...
І далі надійний...
Та слів вже немає, немає і рими
Зв'язати до купи, не гратися з ними
Заплутано все...
Де мрії, де сни. Ніхто вже не зна.
Не має тут винного, моя лиш вина...
Гарно! 
