Вдихай, не дихай, справа не в повітрі,
Тілам не вистачає чистих душ.
Роками не збувались мрії світлі,
У серце заповзла змія, не вуж.
Готова отруїти все навколо,
Перетворити на пустелю ліс.
То лиш здається – бігаєш по колу,
Ти по спіралі котишся. Униз.
Не заслуговуєш на власний розум,
Бо слухати не вчився до кінця.
Посипалися з неба ранні грози –
Омиють краплями забруднені серця.
