Над землею в танці зоряна Сніжинка…
Цей дарунок Божий прилетів з небес
Створена з любов’ю чарівна крижинка
ніжно у повітрі водить полонез…
Стриманість у тактах,.. грація у рухах …
В кришталевім серці б’є гаряча кров.
Вітер перед нею зніме капелюха
жестом кавалера снігових дібров.
Вірить ця красуня у слова любові,
В щасті діамантом виграє краса…
І на крилах Вітер, в казці вечоровій,
в трепетних обіймах милу колиса.
В ритмі нот високих лицар їй шепоче
про любов і вірність, аж до скону літ…
Сніжна балерина посміхнеться ночі,
романтичним танцем, зваблюючи світ.
І коли засяють зорі вечорові,
відшукає в людях щирі почуття.
Крапелькою щастя на вустах медових
з трепетним цілунком піде в забуття…