Раптова темрява на нашому дворі,
Погасли нові й старі ліхтарі,
Лиш ми з тобою наче дикарі,
Горланимо тихенько в темряві.
Коли до мене раптом ти схилилась,
Підняла очі й ніжно зажурилась,
Прошепотіла ти мені,
Так любиш ти мене чи ні?
В лице ти не дивилася мені.
Лиш важко задихаючись сказала,
Я знаю – ні.
І слів було не підібрати,
Я не хотів правду казати,
І не хотів тої брехні,
Яка призначена вбивати,
Ну все, відстань, я хочу спати
(Думаю ні)
Про що нам далі розмовляти?
Погасли нові й старі ліхтарі…
