знаєте мені завжди було цікаво, як це бути дорослим?
дивлячись на старших за віком людей, будь між нами різниця у 5-10 років,
думав,що в них якесь інше життя,що воно вже надто складне.
Коли дожив до цього періоду,то зрозумів,
що людина по суті діла майже не міняється,
за винятком рішучості у діях та розсудку...
Тому я не вважаю себе дорослим,можливо я просто боюсь цього....
А дитинство нікуди не відходить воно залишається в середині тебе)
та по суті ми тіж самі діти тільки з досвідом
стандартна відповідь підростеш зрозумієш