UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ІСПИТ З УКРАЇНСЬКОЇ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Амадей, 21.10.2018 - 10:54
Я думаю цей іспит склав лиш той,У кого в серці Ненька-Украіна. Гарно Олексо, щиро, із серця.   
Олекса Удайко відповів на коментар Амадей, 21.10.2018 - 13:24
Наболяло, колего... Дякую за високу оцінку мого вірша!
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 21.10.2018 - 10:26
Болюча тема.Влучно й правильно сказано.Миру й злагоди нам усім. 
Ярослав К. відповів на коментар Ольга Калина, 21.10.2018 - 13:39
Від Донбасу й Криму вже відгородилися. Ніби й не навмисно, але ж... То що, ближче стіну пересунути, чи як? А що тоді від України залишиться? Галичина одна? Та й там не все однозначно. Ми велика країна, багатонаціональна, багатомовна, і в цьому одне з наших багатств. Аби зберегти її, потрібно домовлятися якось, а не стіни будувати, на кшталт сумнозвісної берлінської.
Ольга Калина відповів на коментар Ярослав К., 21.10.2018 - 17:58
Не в тому сенсі. Політика тут нідочого. Я мала на увазі колегу по перу і думаю, що Олекса мене зрозумів: перед ким саме потрібно цю стіну поставити. 
Олекса Удайко відповів на коментар Анатолій Розумний, 21.10.2018 - 13:56
 ...ніакше не можу, Анатолію! Вдячний Вам!
Михайло Гончар, 21.10.2018 - 08:54
Зі всією повагою, але українською:по зубаХ. І може краще :від тих, кому не важлива ціна. Олексо,мені здається, що Ви трохи спішите - не даєте віршам настоятися А так, то все ОК.
Олекса Удайко відповів на коментар Михайло Гончар, 21.10.2018 - 11:19
Коли пишеш, тримаєш у полі зору головне, відтак "очеп'ятки" вскакують і русизми - теж, козаче! Це стосовно отих "зубів". А слово "важний", виявляєтться, є синонімом "важливий", хочі і менше уживаним. У свій час мене обурювало використання цього слова Олегом Тягнибоком.... Заглянув у словник - ан, нєт: Олег правий!Так що і Вам раджу заглядати в синонімічні словники, Михале! 
Михайло Гончар відповів на коментар Олекса Удайко, 21.10.2018 - 11:53
Я це роблю постійно. І перед тим як Вам писати теж заглянув. Це слово якесь не дуже наше, тому і рідко вживане. Коли я чую слово "важний",то зразу виникає образ такого собі гордого, важного, самозакоханого нарциса. Ну що я зроблю? Не переймайтеся --це так собі - думки в куточку. А "вповні по зубах"теж не зовсім українською. Гляньте у фразеологічний. Я не дивився, але відчуваю... :hi
Олекса Удайко відповів на коментар Михайло Гончар, 21.10.2018 - 12:33
Відповів вище! Мені здається, поете, що Ви дасить болісно сприймаєте деякі тези мого віршованого трактату, бо й самі страждаєте "руськоязикими" віршиками...
Михайло Гончар відповів на коментар Олекса Удайко, 01.11.2018 - 21:22
Аз грешен есьм,але маю алібі:25 років спілкування виключно російською(служба в СА) даються взнаки...
Олекса Удайко відповів на коментар Михайло Гончар, 01.11.2018 - 22:19
Тады яснэнько, але мала то втіха!
Ганна Верес, 21.10.2018 - 08:42
Актуально, якісно. Я бачу у назві ще й інший зміст: іспит не лише з української мови, а й з позиції, яка вона (проукраїнська, чи інша).Дякую.
Олекса Удайко відповів на коментар Ганна Верес, 21.10.2018 - 11:47
Бачте, землячко, серед нас є букварі і фігуристи! Про це вже я недавно писав: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802852 Мова не тільки про мову "буквально" (вибачте за каламбур): "зрячий - та зобачить"...
Ярослав К., 21.10.2018 - 08:14
Не впевнений, що наші предки всерйоз замислювалися над чистотою мови, гадаю, вони були більш практичні, надаючи їй можливість розвиватися самостійно, не затискаючи у рамки. Саме тому вона в нас така багата. Шкода, що сьогоденні реалії актуалізували це питання. Можливо, я б і сам не склав зараз такого іспиту, але в сучасній мові слів "не важна", "переіначить" я особисто не зустрічав . Тож, за розвиток нашої мови
Олекса Удайко відповів на коментар Ярослав К., 21.10.2018 - 12:25
Мені зрозумілий Ваш сарказм, Ярославе! Ви не витримали б той іспит на УКРАЇНСЬКІСТЬ, бо ви "руськоязикий"! Це Ваше право! А щодо "рамок" дозвольте з Вами не погодитись: хіба не ота "мовна толерантність" наша довела до навали агресивного сусіда?.. В країнах Балтії мовно-громадянська політика була вирішена у перші ж дні своєї незалежності згідно з міжнародною практикою - знання мови і іторії держави, а тоді вже - громадянство! А наші, політики, що бігали "поміж крапельками московського дощу", і довели країну до того , шо "маємо те, що маємо" (продажне оте словоблудство Макаровича Першого!): корупція, руїна, війна! Вам, особисто, Ярославе, певно незатишно у нашому сьогоденні, коли є капарні спроби повернути втрачене (мову, церкву, державність). Людям, що є чужими для України, хотілось би бачити вдома повний хаос, бо той "броунівський рух" легко може використати "п'ята каста" та покликати Моковського "самозваного царя" для наведення порядку! НЕ ВИДЕ, ПАНОВЕ ІНОРОДЦІ! Дух українства прокинувся, і - безповоротно! То ж вдосконалюймо і вдосконалюймось, бартове українці! Дякую за відгук і зауваження слушні і не дуже!
Ярослав К. відповів на коментар Олекса Удайко, 21.10.2018 - 14:18
Звісно, Олексо, я зрозумів, що ідея твору не в буквальності його назви. Я, до речі, двомовний, як і більшість наших громадян. Олексо, ми дорослі люди і маємо розуміти, що наша "мовна толерантність" лише привід для агресивного сусіда. Ми ж не єдина країна, яка відчула на собі його дії, вскрізь по-різному, а суть одна - боротьба з Заходом за вплив у відповідному регіоні. Шкода, що загальна продажність політикума, який заграє то з однією стороною, то з іншою, не дала і досі стати нам сильною країною, аби мінімізувати для себе вплив їхніх розборок. Бо саме слабкість країни спокушає сусідів лізьти в наші справи, сюди додайте вже і Польщу з Угорщиною. "Корупція, руїна, війна" це саме те, із-за чого незатишно у нашому сьогоденні не лише мені, а майже всім українцям, у тому числі, гадаю, і Вам. Протилежними переліченим Вами поняттям є верховенство права, сильна економіка, яку реально відчувають громадяни у своїх кишенях, та мир у країні. Це якраз і є головними об'єднуючими факторами будь-якої держави та критеріями нашої українськості чи патріотичності, а мовні та церковні питання навпаки є чинниками конфліктів і не лише в нас. І не треба параноїдально зараховувати до якоїсь "п'ятої касти" всіх, хто має іншу думку, бо вона зовсім не обов'язково може бути пов'язана з примарним московським царем. Ніби ми самі не можемо впоратися, без Москви чи Вашингтону. В тому-то і проблема, що ворогучи з одними ми непомітно стали на бік інших, забувши, що вони дбають лише про СВОЇ інтереси, а ми про свої маємо дбати самостійно. Згоден з Вашими закликами, вдосконалюймося, єднаймося та не сварімося, бо ми полі-національна,-мовна та -конфесійна країна, проте маємо порозумітися, бо батьківщина в нас одна та єдина
Н-А-Д-І-Я, 21.10.2018 - 07:04
Що тут скажеш? Гарно, проникливо, патріотично!    "Як добре на душі, коли нема боязні за слово праведне, що визріло в тобі…" Дмитро Павличко. 
Ярослав К. відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 21.10.2018 - 07:57
Вказаний Вами автор є досить шанованою людиною у суспільстві, але варто зауважити, що визрівало те слово в нього 36 років перебування його в КПРС 
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар Ярослав К., 21.10.2018 - 08:09
На жаль, я не знаю історії визрівання цього вислову, але, думаю, що ці слова актуальні і зараз..
Олекса Удайко відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 21.10.2018 - 22:32
Дякую! Гарні слова Павличка і твої, Надіє!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
