Based on the true story
Цей серпень міг ніколи не кінчатись
І з нею ми могли б не розлучатись
Але мережива плела чаклунка осінь
І тихий голос шепотів, вже досить, досить.
Вже досить з вас ночей і тихих ранків
Вже досить кави, нічних скверів, і світанків
Вже час рушати, вже громи гуркочуть грізно
Вже час прощатись, й зрозуміти що вже пізно.
Вже пізно бути тим ким ви не стали
Вас ждуть порти, нічні перони і вокзали
У вас залишилась одна єдина мить
Тож одне одного простіть, і відпустіть.
Дніпро. Серпень 2018.