Дозволь Собі торкатися світанків
І сонцю цілувать вуста,
Як дар, у жмені загортати ранки.
Писати Небу вдячного листа.
І хай Душа відчує свої крила,
Безмежну єдність і Любов,
Мов корабель, розправивши вітрила
Стрічає радо день свій знов.
Нові думки, слова і люди,
Як цінний досвід, сенс буття.
Дозволь Собі Свої етюди,
Свої жадання, почуття!!!
