Черговий вечір переходить у ніч,
Не залишає нічого важливого.
Черговий вечір переходить у ніч,
Залишає мене з думками наживо.
З думками про тебе, про всі сотні слів,
Ненаписаних мною тих тисяч листів.
Тобі? Cобі їх творила? Не знаю.
Напевно пора просто випити чаю.
Відпустити вже вечір хай піде в ніч,
Зітре з пам'яті тіні всіх зайвих облич.
Можливо розкаже важливу він річ,
І раптом сон відгукнеться на його клич.
Тиша візьме усе в свої обійми,
Буде лиш темрява стерегтиме вона.
Як новий ранок з кишені ніч вийме,
А потім вип'є ще один вечір до дна.
