В.Р.
Дивлюсь і слухаю його
І ніби правдоньку він чеше.
В очах до змін горить вогонь...
Та відчуваю – бреше.
Якщо вся правда – «За життя...»
То він там щось таки будує
Для свого блага і буття
На сто дванадцятім малює.
І вже стають в ряди бійці
Такі, як Шуфрич і Мураєв...
А хто такі ці молодці? –
Давно всі добре знаєм.
То хто ж Рабінович такий?
Не треба й довбешку сушити:
Дивлюсь на цей образ святий
Ще б крила йому відростити.
Не дай Бог і ще оберуть
Його президентом країни,
То перший простелиться путь
В Москву до Путіна по віник...
Вивід:
Чим горщик старий накипів,
Тим буде ще довго смердіти...
Прислів’я для того навів,
Щоб знов не прийшлося терпіти.
