Жінка - це берегиня,
Вона як сонце з ніжністю й теплом
І зберігає вона те, що має,
А має ой як багато у житті.
Багато радості та смутку,
Тривоги та розлук
І як скажи цій жінці бідній,
Усе оце на крихких плечах пронести.
Несе хоч інколи згинає
І гне так низько, що уже не підійняти,
Але встає й простує далі,
Бо кажуть доля у жінки така.
А може й доля ніхто цього не знає,
Але без жінки земля пуста,
Згорає, сохне і не може жити,
Усе живе чекає від неї тепла
І віддає вона усе, що має
По іншому не може існувати
Бо це вона ця берегиня
Усе, що має хоче зберегти.
Любіть жінок, бережіть і прославляйте,
Бо без них не житиме земля.