Не оступися,
шлях вкритий терном.
З болотом й мороком
завжди борися!
Й люби,
люби невов востаннє,-
життя ж бо не безкрайнє,
роби скарби.
Світи твори,
тим, що душу заховало,
в кайдани з плоті окувало,-
важливе говори,
І тріхи помовчи,
з тими кого кохаєш,
серце, що найбільш бажаєш,
собою огорни.
Теплом ділися,
із холодом борися,
Й завжди, завжди молися!
