Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: НЕ СУДИЛОСЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Фея Світла, 01.03.2018 - 17:59
Вражаюча історія кохання... Щасливою є та людина, котра любить. І хай кохання далеко, але його образ живе поряд - у серці Прекрасний вірш! Схвилював...
Світлана Моренець відповів на коментар Фея Світла, 01.03.2018 - 18:14
Дякую, сонечко за теплий відгук.
Сіроманка, 01.03.2018 - 14:42
...у нас усіх є глибоко в пам'яті куточок давнього сокровенного... доторки до якого приносять радість і щем, і ще сльози... і розуміння, що життя іде і нічого змінити не можна
Світлана Моренець відповів на коментар Сіроманка, 01.03.2018 - 16:55
Саме так, Ірино. Дякую, що завітали.
Світлана Моренець відповів на коментар горлиця, 01.03.2018 - 16:54
Хвилини життя такі різні! Всього в них є.
Світлана Моренець відповів на коментар @NN@, 01.03.2018 - 10:09
Незбагненну силу мають слова: можуть окриляти і вбивати, підносити до Небес і кидати в пекло. Навчитись би нам всім володіти ними правильно, розумно і по-християнськи, а не розкидатись бездумно, сіючи біль і зло.Щось я перейшла на лекторський тон, пробач Ганнусю, дякую за чутливе серце. Світлана Моренець відповів на коментар Миколай Волиняк, 01.03.2018 - 09:38
Пане Миколо, стільки не подужаю.
Світлана Моренець відповів на коментар Livoberezhna forever, 28.02.2018 - 21:55
Кого я бачу!!! Не вірю своїм очам. Ні, я мабуть сплю. Невже взаправду Лівобережна завітала?! Піду нап'юсь з радості. Іронько, дуже рада. Дякую! Livoberezhna forever відповів на коментар Світлана Моренець, 28.02.2018 - 21:58
Візьмете в компанію? Такий холод собачий. Нумо разом грітися!
Світлана Моренець відповів на коментар Livoberezhna forever, 28.02.2018 - 22:12
Ой, вас всіх поки позбираєш, то і весна закінчиться, а не лише морози. Хоч я тільки за!
Тетяна Луківська, 28.02.2018 - 21:14
Так сокровенно, душею виписані події, і немає їм забуття, бо вриваються так чуттєво
Світлана Моренець відповів на коментар Тетяна Луківська, 28.02.2018 - 21:58
Такі зустрічі з юністю ніби воскрешають ті світлі дні.
Світла (Імашева Світлана), 28.02.2018 - 20:32
І ситуація, і почуття такі зрозумілі, хвилюючі, чудово виписані. Щось колись і я писала схоже:А ти спинився - спершу не впізнала, Туману-часу вкритого плащем: Невже тебе, мій спогаде, кохала? Невже до тебе бігла під дощем? Разючий дощ пролився, мов прозріння, В ту молодість, наївну і терпку... І не було небес благословіння З тобою пити сонячну жагу... Та ми пили, зелені, не зважали - І днем отим осяялось життя... Хоч потім так боліло-розпинало, Та не було жалю і каяття. Ти так змінився - навіть не впізнала, Минула сном заплакана весна. Це ж за тобою Молодість ридала, Покинута, наївна і сумна. Тепер душа блаженствує, спокійна; Якісь слова шепочеш ти мені... Усмішку шлю отому божевіллю І свій привіт - заплаканій весні. Світлана Моренець відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 28.02.2018 - 21:04
Чудово, п.Світлано! Дякую за таку красу.
Світлана Моренець відповів на коментар ТАИСИЯ, 28.02.2018 - 21:02
Надеюсь, Тая, тайну не нарушу: Вы молоды, коль стих волнует душу. Любов Іванова, 28.02.2018 - 19:52
Неперевершено!!!!! Майстерно, досконало, хвилююче!! Прочитала, а не відпускає... картинка стоїть перед очима!!! Браво Вам, Свіланочко!!!
Світлана Моренець відповів на коментар Любов Іванова, 28.02.2018 - 20:48
О, дяаааакую! Після Вашого коментаря задумалась: може мені сценарії писати, а не вірші? Світлана Моренець відповів на коментар Юлія Л, 28.02.2018 - 20:45
В кого яка доля. Жаль, коли болюча випадає прекрасним людям.Світлана Моренець відповів на коментар Шостацька Людмила, 28.02.2018 - 20:41
А я побачила Вас і радію. Давно не було.Завжди Вам рада. Світлана Моренець відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 28.02.2018 - 20:40
Щиро дякую, Пташко!
|
|
|