Усе – від Бога: доля, рідний край,
батьки, талант. Любов – також від Бога.
А ще – шляхів безмежжя. Обирай,
лиш не цурайся рідного порога.
З народження і мова є своя –
ознака твого роду і народу.
І мамина – як пісня солов'я.
Багаті ми на плідні землі, вроду.
Господній дар – безцінне і святе,
великий гріх його не цінувати,
не дякувати з шаною. Проте
ми здатні зневажати, забувати,
а не плекати й множити дари.
Хоч відмовлятись маємо ми волю,
Бог любить вдячність, бачить все згори
і по заслузі пише дальшу долю.
Вподібнившись зацькованим жлобам,
що нехтують своїм, як нижчевартим,
нестимеш хрест, присуджений рабам,
не здатним ні на злети, ні на старти.
Не прилипай до збориська заброд,
що дім наш перетворюють в руїну.
До Київських князів ми – вже народ,
і в ньому ще не вмер козацький код,
тож збережімо дітям Україну!
1.02.2018 р.
Слава Україні! 