Юлії Т. присвячується…
Чому так завжди у житті:
Якщо ти вільний, вона – ні?
І серце плани вже складає,
Та мозок все те виправляє.
Чому життя не справедливе:
Раніш зустріти не можливо?
Тепер от мучусь і страждаю,
Тому, що палко так кохаю!
Чому не сплю тепер ночами,
І Мережа лише між нами?
Не перелічити всього, мила,
Чим ти мене так полонила.
Чому ж ці дні такі тяжкі,
І серце з мозком у війні?
Та результат, нажаль відомий:
Не зможу поламать готове!
20.12.17
