Варвара ночі обірвала,
На Саву випав санний сніг –
Білів біліше простирадла…
Микола стукавсь на поріг.
Був зблиснув ранок златокраєм,
Був рясно вечір зазорів.
Це небо очі розтуляло
Від Миколаєвих святків.
Віконця дивляться чи сонце
До стріх бурульками примкне.
Прорветься сонце у віконце,
А хуга знову верх візьме.
Йде за щедрівками Йордання.
Тріщи, морозе, дошкуляй,
Лютуй в морозне передрання –
Зимі кінець – вже видно край.
«Цінь-цінь!» – розродиться синиця –
«Цінь-цінь!» – роди овес, ячмінь,
Пухка пшенична паляниця
На стіл в хороми і в курінь.