Це найгірші весна, зима, осінь,
Які я колись би могла уявити.
Ти не повірииш, але ця жорстокість
Достатньо підбила життєвий мій вирій.
Це найгірші наївність, думки і мрії,-
Там наркотики б'ють о дванадцятій ночі,
Там краплини спадають на її чорні вії,
Там краплини спалили її чорні очі.
Це найгріші сполучники: "ми", "нас",- не було.
Я нарешті здала́сь. Цей кінець некрасивий.
Не роби так ні з ким - це залишиться мулом
На глибокій душі, де щоранку б'ють хвилі.
Це найгірші.. це ти, який став безіменним.
Ну і що ти зробив? Ще одна мінус пісня.
Опалило вогнем, що було незбагненним,
І тепер так пече, хоч і стало на місце.
Взагалі без стосунків: ні дружби, нічого.
Хтось зник рівно таким, як колись і з'явився.
Я ніколи не мала настільки чужого,
Щоб так швидко забув і вкінці не вклонився.
Через день або два, через тиждень чи більше,
Коли Вам неодмінно захочеться спати,
Обіцяю: та ніч буде в тебе найгірша.
І з тих пір ти не зможеш мене забувати.
