***Ялино… Ялино… Я – лину
Над темно-зеленим простором,
Над хвої стоколірним морем,
Крізь запах живиці і тліну,
Напоєна світлом прозорим,
І бачу бурштинові зорі.
Ялино… Я – лину… Хвилина
Польоту – у вік довжиною,
І птахи, зустрівшись зі мною,
Забудуть, що в лузі калина
Їх жде золотою весною,
Вони, як і я – в неспокої.
Я – лину… Хвилина… Ялино,
А ти – як свіча, що під небом
Палає смарагдом… Нам треба
Землі і небес. На коліна
Ялино, я стану, й до тебе
Зверну своє слово і треби.
Я – лину. Ялино… Ялино…21.10.2017
