На чудовій моїй Україні
Через купу злодюг і брехла
Вже так мало пісень солов’їних –
Тільки тонни звучать барахла.
Телебачення міцно зомбує
Кожен мозок і душі сліпить.
І помали ми зовсім забули,
Що таке сподіватись і жить.
Некомфортно в нас чесній людині,
Кожен день – не життя, а війна:
Як на хліб заробити ще й нині,
Щоб не впасти до самого дна?
Тільки гріх швидко виведе «в люди»,
Посадить в чарівний «мерседес».
Як Махно, він гуляє усюди,
Відкриваючи торбу чудес.
Звідки впало на нас це прокляття,
Що при тисячах гарних церков
На чужину ідем заробляти
Наче Бог нас покинув ізнов?
Може віра та наша лукава?
День – для Бога, дияволу – шість,
І на щастя не маємо права,
А життя – наче вічний той піст?
«Те не можна, і те не для тебе: -
Вкаже місце нам всім олігарх.
Він, нещасний, не гляне на небо,
Бо на серці у нього – нудьга.
На землі він усе вже отримав,
А до неба бездушному – зась.
Влада й гроші – погоня нестримна:
Він і в профіль значний, і в анфас.
Тільки враз – і урвалась дорога:
Впав літак чи розбився твій «мерс»…
Пізно бити тепер на тривогу,
Закінчилась країна чудес.
Перед Божим великим престолом
Що ти скажеш Цареві тепер?
Що король не убраний, а голий!
Помолився б, якби не помер?
Пізно ждати останню хвилину
І терпіння небес споглядать:
Бог не зможе простити провину
Тим, хто знехтував всю благодать.
Тільки дурень тепер вичисляє
День кінця і страшного суда.
Що про день свій ти завтрашній знаєш?
Чи встоїш, як нагряне біда?
Якщо тут, на землі, так нелегко,
Скільки горя в пекельнім вогні!
Так Голгофа від нас недалеко - ,
Не держись за багатства земні!
Мусить серце Христа запросити,
Мусить вмитись воно каяттям!
Ти поклич Його в щирій молитві,
Щоб отримати вічне життя!
Пам’ятай, що Господь тебе любить,
Та не любить він гордість і гріх!
Він у вічності тих приголубить,
Що зреклися гріховних утіх!
Хто повірив, що тільки у Бога
Є і правда, і щастя, й життя.
Всі скарби на землі – лиш убогі
Тіні мрії, підробки й сміття.
І земна наша зваба покине
Разом з смертю усе на землі.
З чим постанеш, безжурна людино,
Перед Богом величним своїм!
Програмно-монументальний твір, хоча й не безспірний як по суті, так і по формі... П'ятірка авансом. Я б порадив ще попрацювати над ним, а втім - воля автора.
