Куди пливеш ти,човне України,
Не маючи ні весел,ні вітрил?
Де берег твій омріяний,єдиний,
Дістатись до якого бракне сил?
Навколо тебе валуни і брили,
Між ними ти,як молоде ягня.
Тобі б розправити свої вітрила,
Та всі зламались,інших – ще нема.
Ледь жеврієш ти в морі неозорім,
Що піниться,шумує і бурлить
Й готове розтрощити навіть гори,
Тебе ,як тріску,в піні потопить.
А на кормі твоїй є темні сили,
Які гальмують рух твій уперед,
Бо їх життя і зараз є щасливим,
Таким солодким,як травневий мед.
Та вірю я,що випливти зумієш,
Цей безлад подолавши і в собі,
Здійсниш колись свою щасливу мрію
І сонце усміхнеться і тобі.