станцюй з вітром
пірни в океанську синяву
розпусти крила мій Янголе
злети до небесних твердинь
час забув про нас
ми немов діти зниклого Сіону
і кожної темної ночі
бавимось на руїнах власного дому
поклич мене
і я пройду крізь шалену хуртовину
знайду тебе у нетрях вічного лісу
моя рятівнице візьми моє серце
блукаючи над прірвою
в безкінечних лабіринтах світів
ми пройдемо цю путь
моя душа належить тобі
і нехай сонце сідає
наш шлях йому назустріч
тримай моє серце в своїх руках
Мій Янголе
