Вийду влітку в чисте поле
Гляну в небо голубе
І такий глибокий подих
Затамовує мене.
Та замислююся миттю,
Як се добре, я живу.
І вдихаючи повітря
Придивляюсь в далину.
Там, у далині побачу
Річку синю край села,
І стежину, що від хати
У це поле привела.
Босоніж біжу по полю,
В ноги колиться стерня.
Плачу зовсім не від болю,
Що минають вже літа.
Підіймаю руки в гору
Де, сонце світить, золоте
І кричу, біжа по полю:
- Я люблю життя своє!
Сум мій, радість переймає,
Як оглянусь навкруги.
Гарно влітку тут буває,
Прийде час, я повернусь сюди.
