Після жнив в повітрі пахне стиха осінню,
і спогади про літо вплітаються, як дим,
Небо вже не вкрите теплотою й просинню,
й ночі холодніші прокрадаються у сни…
Та я чекатиму в обіймах падолистів,
знаю, дні картаті закрутяться в дорогах…
Дивитись в твої очі буде пильно місто,
яке зростало у століттях і епохах…
Я ловитиму слова мрійливими дощами,
до щему в серці чекатиму, чекатиму…
Життя мене навчило читати між рядками,
і закінчувати речення три крапками…
