Одної місячної ночі
Почув із пам’яті твій голос,
Побачив зіроньки ті очі,
Що затуляв чорнявий волос.
Почувши жваві тихі кроки,
Побачивши веселий стан
Зачарували юні роки,
Узяла посмішка в капкан.
Твоя нахабність забавляє,
Відвертість легесенько дивує,
Цікавість твоя не стихає,
А радість прилюдно сумує.
Така довіра таємниць,
Така надія на визнання,
У мріях тисячі облич
Долі єдиної чекання.
