сцена ще порожня
заходять люди
шукають свої місця
такий галас був коли створювався світ
перед тим як лампи
у залі повільно згасли
ховаючи всіх у темряві
я помітив дівчину
кілька раз я дивився на неї
а вона на мене
я думав хто ти
і що ми забули в цьому театрі
потім ти когось побачила
усміхнулася і махнула рукою
як діти
прощаючись з кимось
я вийшов з театру
сутулячись від холоду
припаливши під дощем цигарку
пішов по калюжах
без крихти надії
зустріти тебе ще раз
