ХАТА БЕРЕГИНЯ РОДУ І ТЕПЛА
Давно вікно відкрити треба,
І двері нам потрібно відчинить,
Отару хмар прогнати з неба,
Щоб світ нарешті новим освіжить.
Щоб хата промінь теплий мала,
В саду біленька сяюча була.
Дітей в колисці колихала,
За руку всіх водила до житла.
Нехай родина по стежині,
У вінку веселки ходе сміло.
Збирає щастя на вершині.
Щоб його хатина вічно гріла.
Сіянь кругом засяє нова ,
В ясній хатині щирого добра.
Душа її свята Покрова,
Як берегиня роду і тепла.
