Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Салтан Николай: Тьма - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай відповів на коментар Кадет, 15.03.2017 - 13:10
Сьогодні тьма, а завтра оптимісти скажуть: краще. Та знаєм ми чия вина за це життя пропаще Головне у свій мікросвіт не пускати всього того Кадет відповів на коментар Салтан Николай, 15.03.2017 - 15:32
...дык, а куды ж от всього того нынче деться-то?...
Юрій Цюрик, 10.03.2017 - 16:17
Сподіватимемось, що морок відступить і все буде добре. Можливо - з часом - та все мусить бути добре.
Салтан Николай відповів на коментар Юрій Цюрик, 15.03.2017 - 12:57
мабуть лише ота думка віри в добро і допомагає жити, але потрібно розуміти, що добро для одного не завжди добро для інщого. Он сьогодні відчули покращення життя вже сьогодні, а мільйони інших туди не звали. сумно ...
Салтан Николай відповів на коментар палома, 15.03.2017 - 12:50
Дуже дякую, приємно, що сподобалось. Радий, що завітали
Ганна Верес, 06.03.2017 - 11:43
Прекрасно переданий трагізм душі, як особистої, так і всього народу. Та прийде час, розірвем тьму, я вірю, і зійде сонце світла і тепла, якого не було іще допіру, якою ще Вкраїна не була! Дякую Вам за вірш. Салтан Николай відповів на коментар Ганна Верес, 15.03.2017 - 12:49
Сьогодні навіть віри бракує і навіть не знаю чи заздрити і співчувати тим, хто ще свято вірить і світле майбутнє України.Але розумію одне, що з надією все таки легше чекати майбутнього Окрилена, 05.03.2017 - 12:33
Написано кожною клітинкою (тіла і духу), бо присутня проекція на відчуття - глибокопережиті. Як кажуть, від себе ніде не втечеш, а точніше - від думок своїх
Салтан Николай відповів на коментар Окрилена, 05.03.2017 - 16:54
Ця тьма повсюди,Частково і в мені. Сумні етюди Малюю в тишині. Намагання втекти від темноти неминуче призведе до її зростання A.Kar-Te, 05.03.2017 - 09:37
Гарно переданий настрій, Миколо! Хочеться надіятись, що тьма відступить
Салтан Николай відповів на коментар A.Kar-Te, 05.03.2017 - 11:42
Дякую, приємно, що сподобалось. А тьма повсюди, куди не глянь. І лише в спільних зусиллях перемога - промінчик світла до промінчика світла створить яскраве світло, що буде маяком тим, хто його потребує
Салтан Николай відповів на коментар Samolichenko Svitlana, 05.03.2017 - 11:39
Дякую за теплоту Ваших слів
Андрій Ключ, 04.03.2017 - 20:57
Бездоганний !!! Тепер навіть не знаю: було «порятунку», чи мені примарилось.
Салтан Николай відповів на коментар Андрій Ключ, 04.03.2017 - 22:43
Потішили.Там із самого початку було "рятунку". Просто часто читаємо не букви, а ціле слово. Так би мовити шутку нашого розуму Та в будь якому випадку радує така увага Андрій Ключ, 04.03.2017 - 20:39
Майже бездоганний вірш спотикається об одненький рядок. Якби «немає» трошки вкоротити. Сподіваюсь моя розперезаність не спонукне Вас до іще сумнішого вірша.
Салтан Николай відповів на коментар Андрій Ключ, 04.03.2017 - 22:40
Прочитав спочатку цей коментар і аж злякався, що щось пропустив (хоча був вевнений, що з ритмом і складами там все гаразд) Останнім часом щось лише темне в голову лізе. Вже й самому хочеться якогось світла Gelli, 04.03.2017 - 20:03
що за нотки суму, а де веселощі, весна прийшла бігом радіти і збирати квіточки!)
Салтан Николай відповів на коментар Gelli, 04.03.2017 - 22:38
у нас ще холодні вітри , тому і темрява така А веселощі обовязково будуть - хайно тільки весна розійдеться Дякую тобі Валентина Ланевич, 04.03.2017 - 13:19
Чи ж то від себе можливо утікти, а вірш гарний, хоч і тронизаний нотками смутку.
Салтан Николай відповів на коментар Валентина Ланевич, 04.03.2017 - 18:39
втекти не можливо, на жаль. Тому залишається лише співжиття. головне знайти баланс
Олекса Удайко, 04.03.2017 - 09:03
Холодно від Вашого вірша, Миколо! Дайте хоч крихітку надії... І так вже скоро молоді дома не буде!
Салтан Николай відповів на коментар Олекса Удайко, 04.03.2017 - 18:37
Раніше, здається, не було стільки тьми, а зараз куди не глянь повсюди тьма, в усьому. А так живеш у цій суцільній темноті і сам поволі "темнієш". Хочеться вже якогось світла |
|
|