Сніг кружляє,думка пролітає,
Сніг відгортаю й думку хапаю.
Чи думку мою розділяєш ти, друже?
А може ти до моєї думки додаси
Своєї ізюмки і вийде в нас
Щось смачненьке,
Його поласує й дурненьке.
Що за нісенітницю я несу?
Досить! За вухо себе я зловлю,
А тебе за носа -
Довгий маєш, всюди його пхаєш.
Тож читай, що пишу,
Можливо за живе тебе я візьму.
Хто в тобі друже живе?
Можливо герой,та ще той,
Що перемагає
Нудьгу,страх,безнадію.
Я в тебе,друже,вірю.
Знаю нелегко тобі,
Але в часі смутку й тривоги
Не звернеш ти з дороги,
Що через серце проходить,
Де живе любов й зневіра,
Розчарування і наше вам пошанування.
І дай,Боже,вам духу
Пережити цю му́ку,
Перетерти її на муку́,
Замісити тісто і спекти свою паляницю,
Пригостити нею нас,
Я вітаю,друже,вас.
ID:
717052
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 08.02.2017 18:00:01
© дата внесення змiн: 08.02.2017 18:00:01
автор: яся
Вкажіть причину вашої скарги
|