Загорівся блакитний алтар,
Запекли перламутрові іскри,
В самоті серед сотні примар
Одинак в фіолетовім місті.
Уночі барвну темінь збирав
І тінь музи піймав кришталеву...
Як безумець, що хаос плекав,
Чи як геній, що творить шедеври?
Як прокинеться темряви світ
І підпалить мистецький світанок
Аоніди звабливої слід
Розіб'є мерехтливий серпанок.