Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Матузок: Піаніно - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 12.11.2016 - 11:43
геніально... піаніно оглухле молиться за усіх, ким воно залишене... і ТУТ уся наша справді-християнська мораль, а ще - мудрість даосизму - "зробив, оддав і забув" Час, обставини – чорним реготом… так-так... обставини... просто вражена Вашим віршем його простотою і прозорістю чи то справжньої Глибини чи Висоти - а може і Глибини і Висоти водночас Любов Матузок відповів на коментар Валя Савелюк, 13.11.2016 - 11:10
Дяку Вам, Валю, за такий високий комертар.Аж ніяковію.Але ж завжди хочеться, щоб читач розумів той глибокий зміст, який поза рядками.З повагою до Вас...
Евгений Познанский, 12.11.2016 - 09:37
Точно звуки Шопена, прекрасно-печальные Эти ваши стихи до конца музыкальные! Какая красота! А ведь у меня как раз и есть такое старенькое полувековой давности пианино и сколько всего оно видело... Простите за сыроватый экспромтик. Но он от души. Добавляю в избранное. Любов Матузок відповів на коментар Евгений Познанский, 12.11.2016 - 09:57
Рада, что Вам стихи пришлись по душе!
Людмила Пономаренко, 11.11.2016 - 18:29
"Час, обставини – чорним реготом…" Справді, іноді речі мов люди...
|
|
|