Для людства тепер настане крах
Сховали людяність під дах
Спалили всередині у себе рай
І криші мовлять догорай
Та де ж тепер шукати нам тепла
Немає щирості, та хіба була?
Вже все пропало ніч настала
Сумна пора до нас прийшла
Та що тепер вже нам потрібно
Коли летии на саме дно
І що у світі цьому нас врятує
Коли лиш зло у нім панує
Куди не глянь усі добро вбивають
Та нікому вже від цього не болить
Бо ми вже звикли що стриляють
І в серці більше вогник не горить
Та хтось нарешті зрозуміє
Що зло уже його не гріє
А хочеться нам трішечки тепла
І щоб любов у кожному жила