Так хочеться намалювати зорі -
Такі далекі і такі близькі,
А кажуть, що у зорях чиїсь долі
І наші там горять в височині.
Так хочеться намалювати сонце,
Щоб кожен промінь світло відбивав.
І щоб до всіх заглянуло в віконце,
Щоб всі раділи - день новий настав.
Так хочеться намалювати вітер,
Як обіймає стан струнких беріз,
Як ніжно пестить вже розквітлі квіти
І заплітає коси верболіз.
Як хочеться туман намалювати,
Густий, як дим, і білий наче сніг.
Щоб, інколи, забути й заховатись,
Від жартів, від пересудів... від всіх.
Як хочеться намалювати щастя,
А ще кохання, вірність і добро.
Як хочеться намалювати долю,
Таку, щоб смутку там ніколи не було.
26. 09. 16
