1
Я відроблю все
Я відпрацюю все, що накоїв
За всіх кого я вбив
за всі землі, які поруйнував
за хаос, який приніс
за молитви, яких не чув
вони молились за мене
за мою душу
за моє серце
за моє тіло
за моє життя,
в яке безперервно
сіяв зерном розрухи
на тому місці не могло бути святого
був лише воїн,
який вбивав безжально,
думаючи тільки про владу та споганену честь
і очі господні виривали із рук химерних світанки,
в яких нуртували бажання пристрастей
ницих,
як вухо оскаженілої собаки.
Зопалу
Зопалу
Зопалу
Скажу,
А потім змовкну
надовго
як вітер,
що не приходить
тридцять років.
2
У переддень свята блаженного Августина
Я
відчиню ворота
Я впущу демонів
Я впущу суддів
Нехай вони несуть
Око,
Яке спалить
Мій розум
Нехай вони вершать правосуддя,
Якому піддались усі, навіть королі
3
І
Моя душа танцюватиме,
Коли мене розпинатимуть.
Я буду тішитись цьому дійству,
немов скам’янілий верблюд.
Моєму прекрасному янголу
Очі освітить любов,
Коли я випущу дух
Із зморощок обличчя
Наскельні хорали заспіває
Орел
І чи з’явиться ореол
Потрібного обов’язку
Навколо
Кожної моєї сповіді
чи стане
всесвіт прекрасніший,
якщо я вдамся до
того,
щоб знищити мапу свого буття
задля прекрасного порятунку
кожного
я зажадаю прощення у неба
та вдамся до образу
сакральної жертви
й героя-чиє-ім’я
забудуть,
як
тільки спиниться кров Землі.
4
Я відкоркую ще одну пляшечку із отрутою
І вип’ю за твоє здоров’я, добрий християнине.
Я пригадаю тебе перед сном, добра християнко,
Сподіваюсь, ти наберешся свіжих сил
перед наступною нашою битвою.
