Очі мої очі –
Шаловливі діти,
З ранку і до ночі
Не знаю де дітись;
Де б не опинився -
Роздягають жінку,
С ким тільки не бився –
Підкладають свинку.
Своя… відвернеться,
А вони - стріляють:
В пазусі товчуться,
На спідницю лають.
Ходить народ чемний
На «Квадрат» висячий…
Ми ж – трикутник чорний
І вулкан гарячий.
Що жінкам присниться –
Все вони тримали:
Дрин на колісниці,
Дві клешні з кігтями.
Що вони творили,
Не сказать словами –
Ледь живих пускали
До рідної мами.
Вже козак весь сивий
І гусар – ніякий;
Дві красиві сливи
Жінок манять всяких.
Зовсім подуріли
Дві скажені фари,
На трикутник чорний
Просять окуляри,
Що вони там бачать,
Що воно там зяє?
Як вулкан гарячий
Щедро пригощає.
Горе мені горе,
Що мені робити?
Полечу за море
Гріх мій заморити.
Ой, куди ж Ви, діду?
Онучата - плачуть.
Що казати буду,-
Що до них вже скачуть?
Там, всі загоріли,
Без намиста ходять –
Очі озвіріли,
Мене з глузду зводять.
Там трикутник, білий,
В золотій оправі,
Як маяк лучистий,
Мої очі бавить.
Очі мої очі,
Лихо мені з вами.
Як дожить до ночі,
Що би ми поспали.