я сьогодні вперше не дивився у вікна
проминали повз мене усі можливі пейзажі
розмиті силуети щойно відкоркованого шансу
віддалялися вже за рогом, вже майже навік
я тепер один із тих, що втикають поверхнево у салон маршрутки
один із тих, що з народження мали стати лохами
не робитиму наголосу на латте й сочку
на тендітності
на гарних фігурах
сьогодні я трохи пізнав
Реальність
реальність не сіру, а з присмаком принишклої люті
і марихуани, і голосом седативним,
і димом "Столичним" у провінційному бруді
реальність пафосних лірик у підвалі задухи
аби не розтанула сповідь коминна
її треба любити,
її треба мовчати
і дихати треба її непомітно
