Сиджу годинами, себе збираю в ціле.
Розбилось все, це ти мене розбив…
Я так хотіла бути поруч, милий,
А ти мене на волю відпустив…
Нехай навколо сніг, в душі лиш – квіти,
І хай так боляче…Я буду йти.
Як шкода, що дорослі – вже не діти,
Ти не тримай…Залиш і відпусти.
Я сильна не тому, що я так хочу.
Таке життя…Як кажуть, се ля ві.
Я все здолаю, знаєш, я все зможу,
І стримати ти просто не зумів…
Якщо колись піднімеш вгору очі,
Побачиш янгола із білими крильми…
Ти роздивись його в безодні ночі,
Це та, яку колись ти відпустив….