http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657581#commlist1
Назарет мало чим відрізняється від інших ізраїльських маленьких містечок: невисокі будівлі із світлого каменю, небагата рослинність (інколи – екзотична), чистота, гарні дороги.
Місто, де відбулося Благовіщення і де провів дитячі і юнацькі роки Ісус Христос, місцеві називають Нацрат. Саме тому Ісуса часто називали «а-ноцрі» – житель міста Нацрат (аналогія нашому – киянин, черкащанин).
В місті є 2 храми Благовіщення.
За апокрифічним протоєвангелієм від Якова, перший раз архангел Гавриїл явився Марії біля джерела, де вона набирала воду. На тому місці побудували православну церкву Благовіщення зі святим колодязем.
Нас же везуть до католицької базиліки Благовіщення, побудованої над печерою, де жила Свята Сім'я. В той давній час природні печери (гроти), яких було чимало в вапнякових горах, широко використовувались незаможним населенням як житло, як загони для худоби, для захоронення мертвих. В одній із таких печер жили Йосип з Марією та Ісусом. І їх житло – це єдине із святих місць, стосовно якого немає ніяких суперечок між конфесіями, – це дійсно житло Марії та Йосипа.
Перший храм над печерою був побудований в той же час, що й інші святині (у Єрусалимі та Віфлеємі), другий – в часи Хрестових походів. А в 1969 році була збудована сучасна католицька дворівнева базиліка – один з найбільших храмів на ізраїльській землі.
На першому рівні знаходиться найсвятіша частина храму – печера, де жила Сім'я. Саме туди ми йдемо. Вистоявши чергу, як і в інших храмах, заходимо до гроту. І, як в інших храмах, мимоволі починає тривожитися серце, відчувається легеньке тремтіння рук, хоч на вид – це простий кам'яний грот з необтесаного каменю, майже не прикрашений. Але...
Аби камінь міг говорити, скільки б він нам розповів!!! Переконана: камінь – складова живої природи, яка на своїх кристалічних решітках записує і зберігає все, що відбувається навколо, як на кристалах комп'ютера. Колись людство навчиться «розмовляти» з каменем... і здригнеться від почутого...
Долонею торкаюся жорского каменю і шепочу: «Ти лиш не забувай! Колись розкажеш нашим внукам всю правду...»
Тут же, в гроті, знаходиться білий мармуровий престол, в центрі якого латиною нанесено напис: «Тут слово стало плоттю». Це місце, де стояв архангел Гавриїл перед Марією. Люди підходять, моляться... Молимось і ми... Про що? А що просять у Богоматері? Здоров'я та щастя дітям і родині, миру та злагоди в сім'ях, в краї, в світі. Бо це – фундамент життя людського...
6.04.2016 р. (Далі буде)
Радію, Світлано,за Вас,що Ви мали можливість доторкнутися до святого.Дякую,що нам допомагаєте відчути атмосферу божих місць.Гарно пишете,ніби там знаходилися тривалий час.Тепер це відчуття присутності у Вас буде завжди.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, часу багато спливло, а відчуття живі й досі. Це забути неможливо.
